- самохіть
- присл.1) З власної волі, без примусу; добровільно.2) Усупереч власній волі; несвідомо, мимоволі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
самохіть
Смотреть что такое "самохіть" в других словарях:
самохід — 1 іменник чоловічого роду машина самохід 2 іменник чоловічого роду рух машини … Орфографічний словник української мови
самохід — Самохід: Самохід: автомобіль [51] самопересувний колісний механізм, автомобіль [52] … Толковый украинский словарь
самохіть — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
самох. — С самох. самоходный в маркировке комбайнов в маркировке самох. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
самохід — ч. 1) род. хо/да. Назва деяких машин і транспортних засобів із власною тягою. 2) род. хо/да. Гармата на танковому шасі з власною тягою. 3) род. хо/ду, спец. Автоматичний рух машини чи її частини. Самохід лічильника … Український тлумачний словник
самохідка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
самохідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
самохідно-артилерійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
самохітний — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
самохітно — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
самохіттю — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
